Катерина Шевченко

Режисерка, акторка театру, світловик, декоратор, костюмер і натхненниця в одному обличчі. Майстриня на всі руки: за що б не взялася — робить це фатально якісно, топ із топів.

Навчалася в КНУКіМ (2019–2023) у майстерні Н. М. Гусакової («Режисура драматичного театру та кіно»), а у 2026-му забрала свій магістерський диплом. У Театрі на Солом’янці поставила вистави «Чутки», «Голоси» та «В неділю рано согрішили».

Мріяла працювати на розкопках — стала вишукувати надзавдання. Думала викладати математику — тепер вибудовує прямі кути в декораціях. Хотіла вивчати геометрію тіла — тепер заявляє, що пластичні сцени мають бути в кожній виставі (без варіантів!). Могла б писати посібники з психології — натомість проживає сотні життів як акторка й вираховує людські мотиви зі сцени.

У театрі ставить вистави, грає сама й безтямно закохана в мюзикли. Вірить, що хороша пластика врятує будь-яку мізансцену, а вечірні скарги власному коту на акторів — будь-яку режисерську нервову систему.

Мріє поставити масштабний мюзикл у Києві та залишатися мисткинею, яка однаково філігранно керує і світловим пультом, і власною пластикою, і глядацькими емоціями, але не власною нервовою системою.